Василь Савчук. “Тернинки з глибинки” /частина 5/

Василь САВЧУК 
ТЕРНИНКИ З ГЛИБИНКИ 

частина 1      частина 2       частина 3       частина 4

V. Між людьми бува і так… 
«Нате ж, ось, і наш п’ятак». 

Підвела «цифура»
(З колишнього)
Як в Москві скликала шабаш
Кліка компартійна,
То в «низах» парторги слабли
Від «вказівок цінних»,
Бо доярка і свинарка,
І пастух, і сторож
Із трибуни мали палко
З’їзд хвалить хоч сто раз.
А щоб гладко виглядали
Цирки ті публічні,
То парторги шрайбували
Ціцеронам спічі.
От по з’їзді ХХІІІ-тім
Виступала Варка,
Всім відома у селі тім
Хвалена свинарка.
Хоч молов язик жіночий,
Наче кавомолка,
Їй парторг також настрочив
«З почуттям і толком».
Вийшла Варка за трибуну –
Й нум чогось шукати:
– Десь парторг мені те всунув,
Де ж воно, – не знати.
Хоч парторга праці жалко, –
Втрата невелика.
Обійдуся без шпаргалки;
Я не без’язика.
Сама скажу: – Чуйте люди,
Односельці любі –
З’їзд відбувся! То ж нам буде,
Як дівкам по шлюбі.
Бо добавиться роботи
Спереду і ззаду,
Зліва й справа – аж до поту!
Й нема на те ради, –
Мусить бути, як сказала
Партія в столиці:
На свиняках мусить сало
Нароститься втричі.
А я владу запевняю
Тут, в селі, і в місті:
Справи з’їзду в серці маю,
А не в іншім місці.
Скажу фразу й зі шпаргалки,
Ту, що ген із-заду:
Я наказ Хі-Хі-Три палки
Виконаю радо.
А дасте ще більшу плату
Й вкрасти трохи дерті,
Я би тим Хі-Хі – Три палки
Тішилась до смерті.
Кажуть, про той спіч квоктали
Всі в районі кури.
А парторгу сала, сала
Влив райком за шкуру.
Так свій вибрик показала
«З-за бугра цифура».

«Зняти гріх…»
(Бувальщина)
У Івана раз позичив
Грошенят Пилип.
Тричі бігмався по тричі,
Що не мав на хліб.
– Ой позичте сотню, куме.
Я до тижня вам
До копійочки всю суму –
Свідок Бог! – віддам.
Тиждень, місяць проминає,
Рік вже проліта,
За Пилипом присихає
Позичка ота.
Та – при випадковій стрічі –
Йванові Пилип
Світить, мов Сірко, у вічі
І верзе взахлип:
– Куме Йване, пам’ятаю…
Ще ось тиждень-два, –
Все, до цента, повертаю;
Це – святі слова!
Й переводить хутко мову
На банальну річ,
То про ялову корову,
То про зимну піч…
Це Івану хроном в носі
Крутить і пече…
Стрівся кум… І знов, як досі,
Брехунці товче:
– Пам’ятаю, куме Йване…
Бачить Бог, зверну,
Зніму гріх свій перед вами,
Богом присягну.
– Не турбуйте Бога всує, –
Йван гуде, як грім. –
Він обманців і не чує,
І не свідчить їм.
А щоб гріх свій зняти, конче
Ви зробіть оце:
Поверніть Сіркові очі,
А собі – лице.
Виглядаєте ж гидливо,
Як облізлий лис…
А чи , куме, не пішли б ви…
Побрехати в ліс?!
Звідти б чули вас все далі,
Бо ж – луна таки…
Ще й… вам добре підвивали б
З усіх сіл Сірки!
14.04.2016

«Уроки»
Поучав синочка тато,
Знаний злодіюка:
«Вмій не тільки щось урвати,
А й не датись в руки».
«Не мистецтво – з торби лоха
Гаманця смикнути,
Знати слід, що там хоч трохи
Євро має бути».
«Чи то щастя, – два дипломи,
А гроша шукати?!
Щастя, це – з чужих «обломів»
Множити «відкати».
Ще візьми собі на карби:
Дій, як владці, тонко, –
Завше грій на всьому лаби,
І ніколи – «шконки».
Та підсилюй цю науку,
Як москаль, практично:
Що ухоплять твої руки, –
Вже твоє «одвічно».

Домігся свого
Йван писав щось п′ять заяв:
«В партію прийміте,
От якби я членом став,
Був би лад на світі!»
Прийняли… Сплив час, як дим…
Ліг Йван в ґрунт студений
Не якимось «рядовим»,
А конкретним членом.

Дайте, отче
Сповідалася стара
В піст великий саме:
– Вчора-м з’їла ковбаси
Певно з двадцять грамів…
– А якої? – Піп пита –
З м’яса? Зі свинини?
– Отче, порційка ота
Була з магазину…
– З магазину?! То не гріх,
Їжте хоч п’ять порцій!
– То… на штири… дайте гріш,
превелебний отче!

***
Природи людської глупоти
Ніхто не вивчив до основ.
То ж наступаємо достоту
На ті ж грабельки знов і знов.
«Невже до мудрості вам зась?!» –
Кричать граблі, і в лоб нас – хрясь!

«Гроші будуть…»
Привезла «швидка» небогу.
Він волає на весь світ:
– Ріжте, дохтор, якомога…
Певно, це – перитоніт!
Ой, спасителю хороший,
Одведіть од мене смерть!!!
– Треба грошей…
– Будуть гроші…
Вам віддячуся ущерть…
Лікар клятві Гіппократа
До останку вірний був…
Пацієнт… вже у палаті
Після всього. Не в гробу.
Вже й рум’янець… Сам вже пішки
В туалет, як на базар…
– От тепер давайте трішки
Поведем… про гонорар.
– Буду всім казати всюди,
Як мені ви помогли!!
– Ну, а гроші?
– Гроші будуть…
Хоч… не знаю сам, коли.
– Ви ж… шептали наче дівка,
Як лягали… під ножа…
– Гроші? Будуть!… Як готівки
Кине пачку хтось в бомжа!

https://pilipyurik.com/