Василь САВЧУК
ТЕРНИНКИ З ГЛИБИНКИ
ІІ. Ірже Пегас…
– Голодний?
– Наш!!!
Не підкутий Пегас,
То ж Парнас – не для нас.
Тільки… хто такий є,
Що Пегаса вкує?
-//-
Копнув Йвася раз Пегас, –
«Розкрутивсь» одразу Йвась.
-//-
Поет без оброку, –
Пегас – ані кроку!
-//-
Пегасів нема багато, –
Продовжуйте їх шукати!
-//-
Пегаси не ласі
На чиїсь запаси.
-//-
Нема на Пегасі провини,
Що «юні» поети в сивинах.
-//-
Хто взяв Пегаса ув оренду,
Щоб виорать на зяб «фазенду»?!
-//-
Добре, хоч наш Пегас
Чхає на руский газ!
-//-
Пегасів нема на припоні, –
Ні ваговозів, ні поні.
-//-
Одвічно, та марно пищать графомани:
– Назвіть нам базар, де Пегасики тані!
-//-
Пегаса під сідлом
Ні в кого не було.
-//-
Пегаса квапити негоже,
Він боляче брикнути може.
-//-
Пегас – на Парнасі;
Поет – в барі «квасить».
-//-
Прохання до часу:
«Подайте Пегасу!»
-//-
Чи на службу став Пегас
До «розкручених» пролаз?
-//-
Чиї то Пегаси
Скубуть зелень з каси?
-//-
Чи підуть й Пегаси
Тепер на ковбаси?!
-//-
Пилинки від Езопа
Є і в простого хлопа.
-//-
Не гонорися віршем, барде:
Твір хоче гимбля після барди!
-//-
Заримував «дівча» і «каланча» –
І… віршувати інших вже повча.
-//-
Неговіркі спілчанці наші,
Коли порожні миски й чаші.
* * *
(За «Лапідарієм»-2, ХХХІХ, Володимира Базелевського)
Критик-догоджальник
Він може й про отруту кобри
Скомпонувати відгук добрий,
Такий, що просто ого-го!
Якщо… вкусила не його.
Як втяла би його змія,
Вже не зліпив би ні-чо-го…
Критик-офіціант
Готовий на все.
Зуміє усе.
Вишкіл! Обслуга!
З поклоном несе…
Ще й як піднесе
Хоч те, хоч друге!
Що – замінить?
Буде умить.
Налити?
Шампана? Грогу?
Клієнту, як Богу,
Мусиш вгодити.
Бо ж… треба жити.
Все – дзвоном у голові:
«Щедрі би чайові!»
Критик-антикритик
І чого той критик Ве
Під собою землю рве?
Тлумить мого шефа опус!
Ой же телепень? Ну й охлус!
Що він пре, куди не слід?!
Та спаплюжу його рід,
Не саме писання лише, –
Більш нічого хай не пише!
Бач, нещасний правдолюб!
Ось тобі і – лясь! і – гуп!
Будь правий хоч сотню раз, –
Ще у скулу на ось, – хрясь!
Проти шефа стать не смій, –
Недоторканий шеф мій!
І.Драчеві
(замість пародії)
У поезію високу
Ви відкрили двері.
Нині ж… Творите, нівроку,
Часто аж… до всеру.
Слава вам уже… без діла,
Горобцеві наче.
А от… бабі врізать з тіла
Шкварку…
Це щось значить!
Провальне женихання
До Муз дев′ятьох* набивався в коханці,
Та жодна його не назвала обранцем:
Гордовито – Калліопа: «Хочу лицаря, не хлопа!»
Ніжна Евтерпа: «Мені з ним нестерпно!»
Сопрано – Ерато: «Він гами не вміє співати!»
Сумна Мельпомена: «Такі не для мене!»
Талія сміхом зайшлася: «Гуляй собі, Йвасю!»
Тупнула Терпсіхора: «Геть з під танцівників хору!»
Кліо гнівом аж дише: «Історії правди такий не напише!»
Уранія додає: «Його гастрономія – не моє!»
Полігімнія скорчила злу пантоміму,
І залицяльник розвіявся з димом.
Сміявся услід Аполлон – Муз очільник:
«Звари з гарбузів тих свій творчий розсільник!»
* У грецькій міфології – дев′ять муз: Калліопа – муза епосу, Евтерпа – ліричної поезії та музики, Ерато – любовних пісень, Мельпомена – трагедії, Талія – комедії, Терпсіхора – танців, Кліо – історії, Уранія – астрономії, Полігімнія – пантоміми. Очолює хор Муз – бог сонця, світла і мистецтва – Аполлон.
Схожі публікації
До 80-річчя з дня народження Василя Савчука
Теплий спомин про Василя Савчука
Василь Савчук [wikipedia]