Василь Савчук. “Тернинки з глибинки” /частина 1/

Василь САВЧУК 
ТЕРНИНКИ З ГЛИБИНКИ 

І. Патріотам – на чати, 
Товстосумам – начхати… 

Щось не те…
Таке дивацьке перемир’я:
Ми наче ті мішені в тирі
Під вражий вставлені приціл.
Творцям такого перемир’я
Дай, Боже, хирю, наче гирю,
Та в очі – ні, не «град», – хоч сіль!

Чи так?
Перемир’я? Отакої!
Знов московські гумконвої
Пхають зброю і набої
Для агресорів – єроїв.
А у нас… ще є «калаш»,
Півпорожний патронташ,
Та надія, що у штабі
Ще згадає хтось про нас,
Як знайде для того час?

«Посолоди!»
Ми на чатах в свята й будні…
Сміємось, частіш, на кутні.
Зайди нас годують «градом»…
На десерт би… шоколаду.
Президенте, не скупись,
Дай «Рошену» хоч на лизь.
Ні, не нам. А дай для зайд,
Йдуть хай солодко назад!

Брехати так брехати!
«Нєт войск российских в Украине!» –
Звучить брехливо не віднині
Кремлівського чекіста блеф.
Ще може світ й таке почути,
Що зовсім він і не В.Путін,
Що він й не президент еРеФ…

Знайома особа
Він не знає, як не прикро,
Що це значить – «добрий при′клад»;
Знає лиш – «прикла’д».
Хто це? «Старший брат»!

Аби мимо…
– Як куля в лоб, – то куля в лоб! –
Гукнув – й у владне крісло – гоп!
Той патріот у фразі тій
Мав на увазі лоб… не свій.

Добре правило
– Колись-то Діва Орлеанська
Свій присуд здійснила по-панськи:
«Хто чим грішив – утяла те!»
– Тепер – за правилом таким же –
Їй довелось би владцям хижим
Втинать, що вище пліч росте.

Різні ковалі
– Лікутник тульський підкував блоху…
– А «царство Зла» вкував «таваріщ Ху»…
– Тепер москвини пнуться світ вкувати…
– Нехай їм вийде з того – пшик і тьху!

Будь ситий своїм!
– Вот блюд у вас, конєшно, мало:
Вареники да борщ, хлеб, сало…
Вот у нас-то первий клас:
Квас да щі, да щі і квас!
– Москалику, не пищи, –
Хлепчи лаптьом квас і щи!

Зізнався
– Скажіть, у вас існують квоти
На властьімущих ідіотів?
– У нас на етот счет
Нет квот.

Дивогляд
Ця особина руката
Натворила зла до ката!
Нагло – треба адвоката
Захищать бандита-ката.
Враз на те – ну й дивогляд! –
Адвокатів цілий ряд.
Пахану чіпляють крильця
Підтанцівники злочинця…

***
Кому, панове, руку подаєте?
І з ким за стіл сідаєте, як з рівним?
Маскує він, що злочинами тівний,
Що всіх мочить воліє у клозетах,
Закукурікать всім червоним півнем!
Кому, панове, руку подаєте?
Він в тисяч заслуговує вендети!

https://pilipyurik.com/