Василь САВЧУК
ТЕРНИНКИ З ГЛИБИНКИ
IV. І в царині інтиму
нема вогню без диму
Хвалько
Так бахваливсь про інтим,
Аж ішов з пащеки дим.
Профі
Шу-шу, шу-шу… По хвилині
Вбігли вже й до хати;
Вона вмить зняла бікіні, –
Він – побіг їх прати…
Ні, не був то круглий бевзь, –
Просто… був прачем колись.
Перелякала…
– Я для тебе стану морем,
Мій ти Іхтіандре!
– Що ти! Що ти! Ніч надворі…
Де ж куплю скафандра?!
Зміни, зміни…
Колись інтим, –
Це «я і ти».
Тепер інтим –
І з цим, і з тим…
Принципове ставлення
Як він не готовий відразу,
То чую до нього відразу.
Оптиміст
Хоч і скулене, старе, –
Ще… нівроку… пір’я дре.
Бестія-трансвестія
Дива! До осиної талії
Пришили слона геніталії!
Стовпотворіння
– Пропонуєте інтим?
– Станьте в чергу… о-о-он за тим!
Несміливий
Її поглядом він їв,
Роздягав уявою…
В неї ж думка: «Нема слів, –
Я ранткую з ґавою!»
Марне запевнення
Газеті Сірник:
– Я палкий у інтимі!
Вона загорілась…
Він – здимів.
Заспокоїв
Парубок проснувся,
Та як зарида!
– Що тобі?!
– Наснилась
Дівонька руда!
– Не бреши даремно, –
Друг сопе, як міх, –
Та ж у нічку темну
Не бува рудих!
Упевнений
Муж – з курорту – в хату…
Жінка – лиш в халаті;
А на ліжку голий мурин…
Муж давай горлати:
– Несусвітний дурню,
Ти роздівсь надурно!
Моя жінка не дозволить
Собі шури-мурне!
Плотоочевидне
Хлоп на плоті, хлоп під плотом…
А кругом їх – сміхи.
На такі-ось нині мода
Плотськії утіхи.
Взаємна цікавість
– Чи, Маланю, ви дуже слаба? –
До вас стежечку лікар торує…
– А у вас щось десь тліє хіба,
Що пожежник щоночі чергує?!
Хоч так, хоч сяк…
Біда, як дівка молода,
Ще гірше, – баба, як біда.
Обоє старенькі
Гріє дід на печі боки…
А стара Параска
Бубнить стиха: «Лежибока!
Вуджена ковбаска!»
А дід хитро: – Затягни-но
Рота на шнурівку.
Бач, їй пахне вудженина,
Але ж піст! Петрівка!
Та… твоїй петрівці рік вже,
І ось друга суне…
– Мовчи, бабо, бо… як вріжу!
– Ой, не пнись, шептуне!
Маг
Зуб подав тривожну вість, –
Суну до дантиста.
Але ж то спеціаліст,
Чародій, маг чисто!
Ворожив щось без кінця
У дуплавім зубі
Й вийняв…
З мого гаманця
Своїй жінці шубу!
Варто спом’янути
Сон дивилась баба Каська,
Як в ніч на купала
На колінах у любаска
Колись раювала.
Зранку мовить: – Згадай, Дімо,
Наші ночі юні, –
Я – у тебе на колінах,
На сінці у клуні!
А – О-о, ще досі тямиш, Касю,
На чім ти сиділа?!
А звари-но манну кашу, –
Спом’янем це діло.
Схожі публікації
Мій спів тобі – моє любиме
Василь Савчук. “Нащадкам на згадку”
Василь Савчук. Світлій пам’яті полеглих героїв