Мocкaлі обдирали до останньої сорочки [1915 рік]

Roman Sagan – local history and genealogy

Мocкaлї обдирали до останної сорочки 

[примітка: продовження серії публікацій про долю нашого краю в часі Великої війни 1914-1918 років, які, може, колись дочекаються окремого видання, як цінне в багатьох аспектах історичне джерело, стилістику зберігаю] 

Понизше наведений лист писала Марія Білецька (Дрищів, пов. Бережани) [примітка – тепер с. Надрічне Бережанської громади] до свого брата Николи в Толедо, О[гайо]. Лист писаний 8 падолиста 1915 p.
Дорогий мій Брате! Пишучи до Тебе, сльозами вмиваю ся, бо на серци велику тугу маю. Лишила ся я круглою сиротою. Hї Тата нї Мами анї обійстя, де на сьвіт родила ся. З маєтків остала лише купа попелу.
Лишив ся брат Стефан зі жінкою і двома дїточками, то сидять в її тата. Їм лишили ся дві корови, конї Мocкaлї забрали. Але Стефан може ще пійде до війска, бо кажуть, що aceнтирунок буде завернений.
Тато померли за ставом у Михайла Недїльського, бо своєї хати не мали. Брат Василь був трохи в дома, бо був утїк з російського полону ще тоді, коли ми були під Рocією. Наші кaцaпи видали його і він пійшов назад в полон до Рociї.
Мій муж Дмитро пише, що є здоровий, але на урльоп не приходив. Що би Бог змилував ся наді мною, аби мій муж прийшов до дому. Лишила ся я сама з двома дїточками. He маю нич, бо мене знищив цїлком той бісурменський нарід. Корову забрали, безроги забрали, все понищили, останню cорочку витягнули зі скринї… Тепер зима приходить, а тут анї в що вбрати ся, анї що їсти, анї патиків за що купити. Смерть готова.
Твоя жінка Теодозія то мала щастє, бо бодай корову виховала [заховала, мабуть в лісі] перед тими звірюками. Я не годна була. Малі дїти, я не могла відійти, бо мусілам перше їх хоронити [тобто переховувати].
Як собі те згадаю, то мало що з розуму не зійду. He на мої сили всe те пережити і перетерпіти. Коби лише Господь дав, щоби мій муж повернув. Я зі всїх, найгірше бідую.
Дякую Тобі, Бpaтe, що лист до мене написав, і прошу Тебе не забувай мене.
Твоя сестра Mapiя Білецька, замужнa Рабій.

рубрика #руїна_в_нашім_ріднім_краю
Газета “Свобода”, Рік XXIV, Ч. 1, 01.01.1916 р. – С. 1.
#WW1, #велика_війна, #перша_світова, #краєзнавство, #листи, #галичина, #дрищів, #надрічне, #бережани
Фото з фондів австр. архіву: Село Дрищів, північніше Бережан, у часі Великої війни 1914-1918.

https://www.facebook.com/HistoriaUcrainae/