НАДРІЧНЕ

НАШЕ РІДНЕ СЕЛО

НАДРІЧНЕ >> Церква >> Осінній Празник (2026)

Осінній Празник (2026)

Надрічне. Церква святого священномученика Йосафата. 15 листопада 2026 року.

Одна з неділь у середині листопада в нашому селі особливий, світлий день — храмове свято на честь святого священномученика Йосафата. Але для нас, його жителів, як би офіційно це не називалося в календарях, це завжди — осінній (восінний) Празник.
Зранку все село наче вимите й прибране. Подвір’я охайні. У повітрі відчувається аромат свіжої випічки, домашніх ковбас, пирогів та смаколиків. Проте вони зачекають.
Усе починається з урочистої служби в храмі.
Так було минулого року, позаминулого, п’ять, десять, двадцять… років тому. Так було і сьогодні.
Наша церква вмістила всіх вірян, які зібралися разом, щоб спільною молитвою прославити Господа та попросити заступництва для нашої громади і рідної України.
Особливою величчю та благодаттю наповнила богослужіння участь одразу восьми священників, які об’єдналися в спільній молитві. Їхні голоси линули до небес, єднаючи серця кожного з присутніх.
Але до сліз зворушливим моментом стало повернення до рідного храму отця Зіновія, який зараз перебуває на лікарняному. Його щирі, сповнені любові та мудрості слова розчулили всіх без винятку.
Молимося за здоров’я нашого дорогого отця та чекаємо на його остаточне повернення до служіння!
Після урочистої літургії відбулося традиційне водосвяття. Окроплені свяченою водою віряни здійснили хресну ходу навколо храму, яку йшли всі – від малого до старого. (Та ж ніхто не хоче, щоб його ноги боліли).
Ще одна приємність сьогоднішнього дня – подарунок цінної ікони нашому храму від Богдана Кунди.
Щиро дякуємо всім отцям за спільну молитву, гостям — за розділену радість свята, а нашим захисникам — за можливість збиратися у рідному храмі.
Так було минулого року, позаминулого, п’ять, десять, двадцять… років тому. Так було і сьогодні. Так буде…