Василь Савчук
“Перед картиною О.Шупляка “Мені тринадцятий минало”
В зачудуванні спиниться бентега,
Не в силі подих-погляд відвести.
Це полотно – в єднанні два світи –
Шедевр наснаги Шупляка Олега.
Як рань, що має в днину перейти, –
Чоло Поета – від землі в безмежжя;
На ньому – сум і гнів, і безбережна
Любов до нені, і до сироти.
І мовить серце: на таке творіння
Зійшла Господня ласка й озаріння, –
Митця благословила в добрий час,
Щоби вписати в душі кришталево:
“Світ України – в думі Кобзаревій.
В безсмерті України – наш Тарас!”
Василь Савчук
“Олегу Шупляку – митцеві і другу”
Талант – це хрест. Не аксельбант на груди.
Не кожен знає, як його нести:
Один би скинув через пів версти
Й заскімлив би:”Нестерпно важко, люди!”А інші — Боже, лакомих прости! —
На торг-базар, в шинок несуть, повсюди…
Слабких то втіха. Вітрові-огуді
Їх слід піском недовго занести.Блажен, хто вірить: дар цей — із небес,
Важка та ноша, та незмінно цінна.
Не жаль під нею грузнуть по коліна.Неси ж її, Олеже, й не втомись.
Неси свій хрест в душі людської Храм, –
Для нього місце Великоднє — там!
“Олегу Шупляку – митцеві і другу”
Талант – це хрест. Не аксельбант на груди.
Не кожен знає, як його нести:
Один би скинув через пів версти
Й заскімлив би:”Нестерпно важко, люди!”А інші — Боже, лакомих прости! —
На торг-базар, в шинок несуть, повсюди…
Слабких то втіха. Вітрові-огуді
Їх слід піском недовго занести.Блажен, хто вірить: дар цей — із небес,
Важка та ноша, та незмінно цінна.
Не жаль під нею грузнуть по коліна.Неси ж її, Олеже, й не втомись.
Неси свій хрест в душі людської Храм, –
Для нього місце Великоднє — там!
Схожі публікації
Гаївки у Надрічному (2026)
Крашанки і пасочки для малечі
Великдень (2026)