НАДРІЧНЕ

НАШЕ РІДНЕ СЕЛО

Василь Савчук: Надзавдання митцеві. Поетесі Любові Проць

Василь Савчук 
«Надзавдання митцеві»
Намалюй крапелинку дощу,
Ту блискітку, що лине з хмарини,
Ту, що спалені губи людини
Обнадіє – на дощ досхочу;
Намалюй крапелинку дощу,
Що в обіймах засохлої грудки
Заясніє цвітком незабудки;
Намалюй крапелинку дощу, –
Запах неба щоб кожен відчув,
Щоб і сонце у ній, і травина,
Вся планета, як спляча дитина…
Намалюй крапелинку дощу −
Благодатну, і теплу, й веселу,
Ту, що ждуть мегаполіси й села,
Ту, що падає навіть на камінь,
Та виспівує «Аве!» − не «Амінь».
Намалюй крапелинку дощу,
Як любов у Господнім очу.
Намалюй − всім добро провіншуй.
Крапелинкою дива − дощу!
Січень 2014 р.

Василь Савчук 
“Поетесі Любові Проць” 
Твій лет до сонця, ластівко з Дублян*,
Благословив Поет ясної сили,
Яку московська лють не підкосила, –
Супроти неї йшов він на таран.Тобі ж вдихнув снагу у серце й крила,
Аж обіймаєш ними рідний лан.
Думки чутливі, мов карпатська лань,
Натхненно так Твоє мережить стило.

Тривоги й болі кожного рядка
У душі ринуть, як гірська ріка,
Бурхливим нуртом гніву і любові.

Твоє це Слово. Щире і тривке,
Правдиве, чесне, сміле і дзвінке, –
Одної групи крові з Гнатюковим.

* Назва передмови І.Ф.Гнатюка до першої збірки Люби Проць “Дубляни”