Чотири роки…

Чотири роки…

Тисяча чотириста шістдесят один день життя, де кожен ранок починається з перевірки новин, а кожен вечір закінчується вдячністю за те, що ми є.

Дякуємо кожному захиснику і кожній захисниці, завдяки яким ми сьогодні можемо писати ці слова.

Пам’ятаємо тих, хто віддав найдорожче.

Віримо в тих, хто тримає фронт.

Тримаємося одне за одного.

Всі ми трохи як та шафка з глиняним півником зверху…В темряві та на морозі, але залишаємось вдома, бо дім – це ми