Вшанування полеглих Захисників

Ми відкрили меморіальні дошки нашим Героям:

Тарасу Лещуку,

Андрію Савчуку,

Назарію Швецю.

Трьом чоловікам, трьом воїнам, трьом синам своєї землі, які віддали найдорожче — життя — за свободу України.

Їх імена відтепер назавжди житимуть у стінах нашої школи, у пам’яті громади, у серцях дітей, які щодня проходитимуть поруч і знатимуть:

сміливість має обличчя,

герої поруч,

подвиг не зникає з часом.

Висловлюємо щиру подяку родинам Героїв, які сьогодні були з нами.

Батькам, дружині та донечкам Тараса.

Дружині та дітям Андрія.

Мамі та братові Назарія.

Ваш біль — невимовний. Ваше зусилля бути сьогодні тут — це теж подвиг. Ми схиляємо голови перед вашою стійкістю та любов’ю.

Ми щиро дякуємо:

Директорці гімназії Оксані Баран — за організацію та чуйність, за те, що жодна важлива деталь не була випадковою.

Педагогічному та учнівському колективам — за душевну підготовку, за ваші голоси, які сьогодні звучали з особливим тремтінням.

Голові профспілки КМУ, генерал-майору Богдану Кунді, який вручив Ордени Мужності посмертно. Це визнання, яке наші Захисники беззаперечно заслужили.

Заступнику міського голови Степану Кухаруку — за підтримку громади та присутність у важливий для нас день.

Громаді села — за зібрані кошти на меморіальні дошки, за єдність, яка робить нас сильнішими.

Гостям та всім присутнім — за те, що прийшли вшанувати тих, чиї імена стали частиною нашої історії.

Отцю Зеновію Бідулі та отцю Володимиру Зайчуку — за освячення меморіальних дощок та спільну панахиду, яка об’єднала нас у молитві за Героїв.

Сьогодні ми не просто відкрили дошки.

Ми зупинилися на мить, щоб віддати шану.

Щоб сказати “дякуємо”.

Щоб пам’ять жила.

Нехай ці меморіальні дошки стануть нагадуванням кожному з нас — про відвагу, про відповідальність перед поколіннями, про те, що свобода має ціну.

І про те, що Герої не вмирають.

Вони залишаються з нами — у наших серцях, у наших вчинках, у нашій щоденній праці заради України.