“Ніхто не понесе мій хрест”

Анатолій Онишків:

🕯4 квітня 2023р.🙏Друга річниця відходу у вічність Василя Дмитровича Савчука – уродженця с. Надрічне, жителя Бережан – український поет, письменник, журналіст, краєзнавець, громадський діяч, член національної спілки письменників України, та спілки журналістів України, Патріот України.🇺🇦 Вічна Пам’ять.✝️ “Мій Хрест”🕊Автор Василь Савчук.🖊

https://www.facebook.com/Анатолій Онишків/

Олександра Колодійчук Савчук:

Василь САВЧУК (15 квітня 1944 – 04 квітня 2023)
* * *
Ніхто не понесе мій хрест.
Його нікому й не довірю.
Мені на отчому подвір’ї
Вказав на нього тайний перст.
Я сам — по долах та узгір’ях —
Несу його вже стільки верст.
І ноша ця мені — за честь,
За вияв вищого довір’я.
Хоч він — не лебедине пір’я, —
Його не зважити й не змірять, —
Мені ця даність — дар судьби.
Він так в мої вписався плечі,
Як в небо Спаса ключ лелечий —
З надій, любові і журби.
4 квітня 2025 року – друга річниця з дня народження для Неба мого дорогого Батька.
Напередодні у видавництві “Підручники і посібники” з’явилась на світ основна частина примірників «З надій, любові і журби. Життєпис та Словопис Василя Савчука» – книжки, появи котрої чекалось з нетерпінням…
4 квітня народився мій чоловік, Богдан Семенович Колодійчук. Також у цей день святкує свої уродини й редактор книжки – Ярослав Богданович Шургот.
Тож впродовж усієї роботи над виданням відчувалась мужня та монолітна підтримка цих квітневих сил – небесних та земних. «Можемо писати книгу про книгу», – кілька разів промовляв редактор. Це справді так…
У світлого видання про світлу Людину вже є свої історія та доля. В єдності з історіями та долями авторів і описаних ними подій перед уважним читачем вималюється історія та доля нашого краю, такого дорогого і єдиного, батьківського…
У час квітневої оди життю кланяюсь та щиро дякую усім і кожному, хто причетний до появи на світ цієї літературно-художньої квітки пам’яті Василю Дмитровичу Савчуку.