Юля Савчук /25 жовтня 2024 року/:
Пам’ятати. Пишатися.
Згадувати останні обійми перед поїздом і слова, які б не мали бути останніми. Шукати в пам’яті найкращі моменти і прокручувати їх у голові стільки разів, аби точно не забути. Дивитися на потрет у військовій формі. Ритися у давніх альбомах, пригадуючи безтурботні часи дитинства. Виходити на подвір’я, де кожен куточок переносить у щось давнє і колись рутинне, а нині таке цінне та дороге. Усвідомлювати невідворотність цієї страшної втрати. Злитися на обставини, війну, долю. Плакати біля могили. Запалювати свічку і говорити з ним так, ніби він чує. Просити вибачення за свої вчинки і слова, за свій характер, який перейняла в нього. Дихати з пекучою пусткою всередині. Вчитися жити заново.
Пишатися. Пам’ятати.🕯️
#без_тата #40_днів

Схожі публікації
Олег Галушка. Різдво. Казахстан
Студенти та викладачі: Бережанський коледж (серпень- грудень 2025)
Різдвяні посиденьки