НАДРІЧНЕ

НАШЕ РІДНЕ СЕЛО

Чернець-василіанин Созонт Дидик

УРОДЖЕНЕЦЬ С. НАДРІЧНЕ О. СОЗОНТ ДИДИК: УЧЕНЬ МИТРОПОЛИТА  А.ШЕПТИЦЬКОГО, ОДИН ІЗ ПЕРШИХ МІСІОНЕРІВ У КАНАДІ 

…22.08.1892 р. чернець-василіанин Добромильського монастиря Андрей (Шептицький), завершивши богословські студії, отримав священичі свячення. Того ж року із с. Дрищів (нині – Надрічне) на Бережанщині, за декілька сотень кілометрів від Добромиля, подався в ченці 17-річний Степан Дидик. Вочевидь, прийшов до найближчого з монастирів – Краснопущанського, але невдовзі був направлений до новіціанту оо. Василіан – у Добромиль. Його магістром у новіціанті (керівником курсу і виховником) став о. Андрей Шептицький.
Завершивши студії і прийнявши 13.06.1897 р. постриг, Степан Дидик взяв чернече ім’я Созонт. 5.08.1900 р. був рукопокладений.
Коли у 1902 р. виникла потреба направити місіонерів до Канади, Андрей Шептицький, тоді вже Митрополит, вибрав чотирьох священників, і серед них – свого колишнього вихованця на новіціанті, а тепер уже отця Созонта Дидика. Невдовзі Владика погодив свій вибір у Римі (шляхом переписки з кардиналом Готті), і 23.09.1902 р. у групі перших чотирьох греко-католицьких місіонерів о. С. Дидик прибув до Монреалю.
Через два роки, 1904-го, о. С. Дидик ініціював будівництво першого храму для української громади м. Едмонтон, у 1911 р. – видання часопису «Канадійський русин».
Коли наприкінці того ж 1911 р. Римська Конгрегація визнала за необхідне призначити для греко-католиків у Канаді єпископа, і невдовзі розіслала листи трьом греко-католицьким єпископам – А. Шептицькому, Г. Хомишину і К. Чеховичу, в яких запитувала подати гідні кандидатури, Митрополит знову підтримав свого вихованця – серед трьох запропонованих ним на єпископство у Канаді кандидатур було й ім’я о. Созонта Дидика, одного з перших місіонерів у Канаді.
Утім, попри те, що був ревним місіонером, о. С. Дидик свого часу не отримав хорошої освіти, і Митрополит Андрей таки визнавав, що «…йому не вистачає інтелекту і якостей інтелігентної людини, а це, на мою думку, може заподіяти йому багато труднощів». Відтак, 12.07.1912 р. Папа Римський Пій Х заснував Апостольський екзархат для українців греко-католиків у Канаді й призначив єпископом Никиту Будку.
Згодом о. Созонт Дидик служив ігуменом і парохом в Едмонтоні (1929–1943), а із 1943 р. – у США – ігумен монастиря св. Йосафата у Глен Коуві штату Нью-Йорк (1943–1946), перший ігумен монастиря-новіціату в Давсоні (1946–1948). Із 1948 р. посів чин заступника протоігумена Американської Провінції ЧСВВ, його головного дорадника.
У 1950 р. із нагоди 50-річчя священництва о. Созонт Дидик був вшанований найвищим признанням від Папи Пія XII разом із Апостольським благословенням. Того ж року – 19.12.1950 р., у день св. Миколая, за два дні до свого 75-річчя, там же – у м. Глен Коув (США) відійшов у Вічність…

Підписи до фото:
1. Група оо. Василіян – місіонерів у Канаді. У центрі сидить перший настоятель Канадійської місії о. Платонід Філяс, праворуч – о. Созонт Дидик. Едмонтон (Канада), 11.01.1905 р. 

Дослідження підготував Ігор Мельник, заступник завідувача науково-дослідного та музейно-просвітницького відділу ДІАЗ у м. Бережани

 https://www.facebook.com/