Катедра Святого Йосафата в Едмонтоні [частина 1]

St. Josaphat’s Ukrainian Catholic Parish in Edmonton was established in 1902 by Rev. Sozont Dydyk, OSBM, one of the first Ukrainian Catholic missionaries in Western Canada. As the number of parishioners increased the original structure of the church was enlarged in 1913, and served the Ukrainian Catholic community of Edmonton for the following 26 years.
Rev. Sozont Dydyk served the parish until 1923 and was succeeded by Rev. Basil Ladyka, OSBM, who began plans for further expansion of the parish church. In 1929 Rev. Basil Ladyka was appointed Bishop of Canada and Rev. Sozont Dydyk returned as parish priest whereupon he continued with expansion plans. Under the supervision of Rev. Philip Ruh, an architect, construction of the present building began in 1939.
In keeping with the Byzantine Rite, the brick building was erected in the form of a cross with seven cupolas, the largest reaching the height of 100 feet. The cupolas symbolize the Seven Sacraments and the Seven Gifts of the Holy Spirit.
The interior is divided into three main parts: the vestibule (entrance), the nave (main body), and the sanctuary, (the altar area).
The main structure was completed in 1947 and the solemn dedication of the church took place on June 3, 1947, with His Eminence Eugene Cardinal Tisserant of Rome officiating, assisted by the Most Rev. Neil Savaryn and many clergy.
When the Most Rev. Neil Savaryn was appointed the first Ukrainian Catholic Bishop for Alberta and British Columbia in 1948, St. Josaphat’s Church was raised to the status of a cathedral by the Holy See.
In 1951 Julian Bucmaniuk, and his son, undertook the painting of the interior of the new cathedral using tempera which consisted of grumbacher powder, eggs, milk, linseed oil and carbonic acid. They covered the walls and ceilings of St. Josaphat’s with richly colored murals and frescoes. The paintings portray major events of the life of Christ, the Mother of God, Apostles and Saints.
In 1968 St. Josaphat’s Cathedral was enhanced with the construction of an iconostas, a wooden screen or wall covered with icons that portray the life of Christ including parts of the Old Testament. The icon of the Mother of God in the lower portion of the iconostas is the only work of Julian Bucmaniuk, because of his untimely death in 1967 he was unable to complete the iconostas. A former student of his, Parascevia Ivanec, painted five icons on the lower portion of the iconostas and the small icons on the Royal Doors. L. Denysenko, an artist, painted the icons in the upper portion and completed the iconostas in its entirety.
In 1984 the cathedral was declared a historical site by Mary LeMessurier, Minister of Alberta Culture.

Українську католицьку парафію св. Йосафата в Едмонтоні заснував у 1902 р. о. Созонт Дидик, ЧСВВ, один із перших українських католицьких місіонерів у Західній Канаді. Зі збільшенням кількості парафіян первісну структуру церкви було розширено у 1913 році, і наступні 26 років служила українській католицькій громаді Едмонтону.
О. Созонт Дидик служив на парафії до 1923 року, а його наступником став о. Василій Ладика, ЧСВВ, який розпочав плани подальшого розширення парафіяльної церкви. У 1929 році о. Василій Ладика був призначений єпископом Канади, а о. Созонт Дидик повернувся парафіяльним священиком, після чого продовжив плани розширення. Під керівництвом преподобного Філіпа Руха, архітектора, у 1939 році розпочалося будівництво нинішньої будівлі.
Відповідно до візантійського обряду цегляна будівля була зведена у вигляді хреста з сімома куполами, найбільший з яких сягав висоти 100 футів. Куполи символізують Сім Таїнств і Сім Дарів Святого Духа.
Інтер’єр ділиться на три основні частини: притвор (вхід), наву (головний корпус) і святилище (вівтарна частина).
Основна споруда була завершена в 1947 році, а урочисте освячення церкви відбулося 3 червня 1947 року, за участю Його Преосвященства Евгенія Кардинала Тіссеранта з Риму, який співслужив преподобний Ніл Саварін і багато духовенства.
Коли в 1948 р. Преосвященний Ніл Саварін був призначений першим українським католицьким єпископом для Альберти та Британської Колумбії, Святий Престол підняв церкву св. Йосафата до статусу кафедрального собору.
У 1951 році Юліан Буцманюк разом із сином зайнявся розписом інтер’єру нової катедри темперою, яка складалася з порошку ґрамбахеру, яєць, молока, лляної олії та вугільної кислоти. Вони вкрили стіни і стелю святого Йосафата багатими кольоровими розписами та фресками. Розписи зображують найважливіші події життя Христа, Богородиці, апостолів і святих.
У 1968 р. Катедру Святого Йосафата було покращено будівництвом іконостасу, дерев’яної ширми або стіни, вкритої іконами, які зображують життя Христа, включаючи частини Старого Завіту. Ікона Божої Матері в нижній частині іконостасу – єдина робота Юліана Буцманюка, який через передчасну смерть у 1967 році не зміг завершити іконостас. Колишня його учениця Параскевія Іванець написала п’ять ікон на нижній частині іконостасу та маленькі ікони на Царських дверях. Художник Л. Денисенко написав ікони у верхній частині та завершив повністю іконостас.
У 1984 році міністром культури Альберти Мері ЛеМессюр’є Катедру було оголошено історичним місцем.